Сонячна Молдова
Молдова невелика, та є в ній і височини, й рівнини, і степи, й ліси. Центр Молдови займає простора височина — Центрально-молдавська, або Кодри. Це величезне плато покраяне глибокими долинами, схили його круті і розташовуються іноді півколом чи колом, утворюючи величезні амфітеатри до 3,5 км у поперечнику. (В одному з таких «амфітеатрів» на околиці Кишинева влаштували трек для гонок на мотоциклах). Уздовж правого берега Дністра простяглася Придністровська височина, що плавно переходить у низовини. Вся територія Молдови поступово, немовби східцями, знижується до Чорного моря.
Молдову недарма називають сонячною і квітучою. Тут майже завжди тепло і сонячно. Більшу частину земель займають чорноземи, найродючіші ґрунти, що дають високі врожаї пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукрового буряку, тютюну, а на півдні і в центрі країни - винограду. В долинах річок Прут, Дністер, Бик, Реут вирощують кавуни, дині, гарбузи, баклажани. Сповнені пахощів плантації казанлицької та кримської троянд, лаванди, м'яти, шавлії. В усіх містах і численних селах є заводи з переробки овочів та фруктів.
Але поля, баштани, плантації потребують поливання, а велика й повновода річка в Молдові одна - Дністер. Прут менш повноводий, а інші річки влітку дуже міліють або й зовсім пересихають, до того ж вода в них солонувата, тому воду для поливання беруть із підземних джерел. У Молдові близько 2200 джерел з доброю питною водою, є й мінеральні.
Села Молдови великі й гарні. Будинки, знадвору вкриті штукатуркою, звичайно розмальовують кольоровим орнаментом, прикрашають ліпленням, а дверні й віконні рами, ґанок різьблені й полаковані. Таким самим дерев'яним орнаментом прикрашають і сільські магазини, криниці, автобусні зупинки. До сіл ведуть дороги, обабіч яких ростуть дерева волоського горіха.
Красиві й міста Молдови, скажімо, Сороки, де 1499 р. Стефан Великий, господар Молдавії, збудував на правому березі Дністра дерев'яну фортецю, яку потім замінили на кам'яну. Тепер середньовічна фортеця - головна пам'ятка Сорок - стала музеєм. Поблизу міста - мальовниче міжгір'я Бекирів Яр, у печерах якого жили ченці. У Бєльцах, місті на річці Реут, із овчини шиють шуби і шапки та хутряні безрукавки - частину національного одягу.
У центрі Молдови, у Кодрах, знаходиться її столиця - Кишинів. Місто відоме з 1466 р. У перекладі українською його назва означає «супутник». Після приєднання Бессарабії, що була в 16-18 ст. під владою Османської імперії, до Росії (1812 р.) Кишинів стає центром усього краю. В наш час це велике промислове місто, де випускають трактори та інші сільськогосподарські машини, точці прилади, холодильники і пральні машини, насоси, вироби із шкіри та хутра, килими, без яких годі уявити молдовські оселі. В Кишиневі кілька вузів, університет, Академія наук, багато музеїв та меморіальних будинків.
Старий Кишинів розрісся, з'явилися нові райони. Особливо гарний Ботаніка, з висотними житловими будинками, зручними й просторими магазинами, широкими вулицями, зеленими бульварами та барвистими квітниками.
А навкруги Кишинева - суцільні виноградники. Всі схили Кодр, і пологі, й круті, маленькі плато (останці) підперезані шпалерами виноградників.
На півдні Молдови колись були ковилові степи. Але занадто добрі чорноземи в заплаві Дністра, щоб на них росла сама ковила. Тепер там поля, сади, виноградники; є тут і ліси - з дуба, тополі, різних видів верби. У заплаві Дністра водяться козулі, ондатри, дикий лісовий кіт, багато водоплавної птиці.