Ухвала прабатька Чеха

У 5-6 ст. н. е. на території сучасної Чехії розселилися слов'янські племена. Давня легенда розповідає, що привів одне з них на ці землі вождь на ім'я Чех. Люди побачили з пагорба Ржеїп «край вільний, широкий, з лісами й гаями, лугами і нивами». Тут були «ріки велерибні, земля родюча, угіддя багаті». Вдосталь було звірів, і птиці, і дикого меду в лісах. Сказав тоді Чех: «Станете жити в достатку, а гори вам будуть за варту від ворога».

Горбистий Чеський масив став колискою чеського народу. З трьох боків його оточують гори: на північному сході — Судети, на північному заході - Рудні гори, на південному заході - Чеський Ліс і Шумава. Всередині пагорби Чеського масиву чергуються з низинами, найбільша з яких — Полабська рівнина, а з півдня Чеський масив облямовує Чесько-Моравська височина.

Тут, серед рівнин, оточених горами Чеського масиву, в 9-10 ст. утворилася перша держава західних слов'ян - Велико-моравська держава. Вона об'єднала землі Чехії, Моравії та сучасної Словаччини. Але вже в 11ст. від ударів угорських племен, що прийшли зі сходу, Великоморавське князівство розпадається, і східна його частина, куди входить сучасна Словаччина, приєднується до угорської держави. А Чеське королівство (так тоді почали називати державу чехів) зростає і досягає розквіту за чеського короля Карла І, він же й Карл IV -імператор Священної Римської імперії, до якої ввійшло в ті часи Чеське королівство. Пам'ять про цього короля досі зберігають замки й мости старої Праги та її околиць.

Тільки не все так добре складалося в історії Чехії. Були й важкі часи, коли країна втрачала свою незалежність. Це і 16-17 століття, й події недавнього минулого. Згадаймо окупацію Чехословаччини (об'єднаної держави чехів і словаків, утвореної 1918 р.) військами фашистської Німеччини напередодні Другої світової війни. Тепер Чехія і Словаччина - знову незалежні держави. Про них і буде наша розповідь.