Скарби Сілезії
Гірські райони Польщі схожі на скарбницю, до якої природа дбайливо складала свої багатства.
Земля Верхньосілезької височини багата великими запасами кам'яного вугілля, сірки й міді, кам'яної солі, руди, свинцю й цинку, чимало різних будівельних матеріалів: гранітів, порфіритів, базальтів.
У котловинах межи горами Бещади та Бескиди в середині минулого сторіччя аптекар Ігнац Лукасевич почав видобувати й переробляти нафту. Він перший добув із нафти гас і винайшов гасову лампу, музей яких створено в місті Кросно.
У Бескидах багато цілющих мінеральних джерел. Уздовж давнього торговельного шляху, що йшов попри Бескиди та Бещади із заходу на схід до Чорного моря, виросли міста Перемишль, Жешув, Тарнув, Бохня, Величка.
У районі Бохні й Велички впродовж Восьми сторіч видобували сіль. За той час під Величкою утворилося друге підземне місто на вісім поверхів. Його вирили гірники своїми лопатами та ломами. Загальна довжина підземних коридорів - понад 300 км. У Величці є музей соляної справи. В книзі відгуків, що ведеться з 1772 р., залишили свої автографи поет Ґете, природознавець Гумбольдт, композитор Шопен, хімік Менделєєв.
Від Велички до Кракова - півгодини їзди. Краків - справжній історичний музей під відкритим небом з костьолами 12 і 13 ст. Посеред величезної площі Головного ринку стоїть будинок Суккєниць — старовинних торговельних рядів, прикрашених арками та вежами. Поруч із рядами - старовинна ратуша і Маріацький костьол, з вікон вежі якого щогодини з'являється сурмач у строях середньовічного вартового й виконує мелодію «Хейнал». Мелодія уривається так само раптово, як і в 1241 р., коли, за переказом, стріла монголо-татарина уразила сурмача.
На площу Головного ринку виходить будинок університету, що діє з 1364 р. Щороку у травні студенти проводять своє свято -Ювеналії. На три дні вони стають у Старому Кракові господарями. Вулиці, площі, а також кав'ярні й пивнички заполонює молодь у яскравих і барвистих маскарадних костюмах.
З промислових підприємств у Кракові є великий металургійний комбінат.
На захід від Кракова лежить Верхня Сілезія, індустріальний район країни. Його можна порівняти з німецьким Руром, українським Донбасом, російським Уралом.
Площа Верхньої Сілезії не набагато більша за площу Києва чи Москви, але на ній вмістилося 13 міст. Вільної землі тут немає — тільки шахти, терикони, заводи, домни, залізниці, трубопроводи, житлові будинки. Лише дороговкази нагадують, що закінчилося одне місто, скажімо Катовіце, й почалося друге, наприклад, Хожув.
Кам'яне вугілля тут видобувають з 1540 р., а срібло й свинець - із 12 ст. Та у промисловий район Верхня Сілезія перетворилася лишень двісті років тому, і за цей час тут вже утворилися старі виробки. У місті Тарновське Гури можна навіть пропливти човном справжньою підземною річкою. Свинець тут уже вироблено, але відкрито великі запаси мідної руди. До того ж у ній є й інші метали: срібло, нікель, кобальт, ванадій, селен. На заводах із руди виплавляють чисту мідь.
Верхньосілезький промисловий район - найзабрудненіший в країні. Тут у повітря найбільше викидається пилу та газів, стічні води потрапляють у Віслу та Одру, отруюючи родючі землі. Гостро стоїть проблема з питною водою.
Чисте повітря цьому районові постачають просторі ліси навколо міста Бєльсько Бяла та в долині річки Бялої. Тут навіть почали розводити зубрів. Бєльсько Бяла раніше славна була своїми вовняними тканинами; тепер тут випускають ще й малолітражні автомобілі. І там же, поруч із містом, ще один вугільний басейн - Риб-ніцький, продовження Верхньосілезького.
Серед промислових міст Сілезії особливе місце посідає Освенцім. Печаль назавжди оселилась у ньому. Під час Другої світової війни тут знаходився один з найстрашніших гітлерівських концтаборів, в якому загинуло 4 мільйони людей.
На північ від Кракова знаходиться місто Ченстохова - металургійний і текстильний центр. У цьому місті прагнуть побувати всі віруючі поляки: в Ченстохові, в Ясногурському монастирі, зберігається польська національна святиня — ікона Богоматері.