Чехія – колиска чеського народу

Чеська Республіка складається з двох історичних земель - Чехії і Моравії. На півночі і сході Чехії є невисокі гори - Судети. Чехи називають їх Крконоше. Ґрунти тут малородючі, тому тамтешні жителі здавна почали займатися різними ремеслами. В горах було вдосталь кварцових пісків, і з них почали виробляти скло, а з каоліну (пластичної вогнетривкої глини) - порцеляну.

У цьому регіоні немає жодного міста чи навіть села, де б не було свого заводу, фабрики чи бодай майстерні. У місті Яблонець роблять біжутерію - славетні чеські ювелірні прикраси із скла та напівкоштовних каменів.

Найбільше місто в Судетах Ліберець здавна славилося майстерністю своїх ткачів. Та й весь район, розташований на схід від нього, можна назвати текстильним. Фабрики, що виробляють тканини, є і в сусідніх Трутнові, Броумові, Гронові, Наході.

У цих краях знаходиться «Чеський рай». Хіба таке буває - рай на землі? Виявляється, буває. Піщані скелі під впливом часу, вітру й дощу набули різних химерних форм і здалеку скидаються на дерева. Здається, немовби ви в казковому кам'яному лісі, оточеному справжнім лісом. За дивовижну красу й назвали цю землю раєм.

Південні Судетські гори переходять у Полабську рівнину, родючі землі якої давно розорані й засіяні. Але ви не побачите одноманітних безкраїх полів. Радує око строката мозаїка картин: зелений ліс на височинах, жовтаве поле, голубі стрічки річок і річечок, луки, сади, ставки, дороги, обсаджені фруктовими деревами, червоні черепичні дахи сільських будинків, високі вежі і стіни середньовічних замків.

Тут знаходиться старовинне місто Кут-на Гора - один із середньовічних центрів видобування срібла. Коштовного металу в землі більше не знайдеш, та збереглися штольні й монетний двір, де карбувалися монети для багатьох країн Європи.

З північного заходу Полабську рівнину облямовують Рудні гори, старовинний шахтарський район. Чехи ще називають їх Крушне гори. В середні віки у рудних горах видобували залізну, мідну, олов'яну, свинцеву руди. Містечка в горах так і називаються: Меднець, Олові, Циновець.

Місто Моєї, біля якого видобувають буре вугілля, також, либонь, виправдовує свою назву. Вугілля лежить просто на поверхні, екскаватори черпають його своїми величезними ковшами, тому земля дуже перерита. Після видобування залишаються величезні ями - кар'єри, що їх засипають землею з іншого кар'єру, де щойно почали розробку, а на засипаній ділянці розбивають парки, сади. Шахтарське місто Мост і збудоване на такій ділянці. Просто під ним залягали потужні вугільні пласти, і місто довелося «переселити».

У Рудних горах, зовсім недалеко від вугільних розробок, знаходиться відомий курорт Карлові Вари. Кажуть, що цілющі джерела курорту знайшов сам король Карл, наздоганяючи оленя. Скеля над долиною річки Тепла так і називається - «Оленів стрибок». На ній стоїть скульптура оленя.

Біля найзахіднішого кордону, у горах, живуть ходи - потомки чехів, поселених тут у середні віки. Вони охороняли кордон, «ходили» вздовж нього. Між горами Чеський Ліс і Шумава лежить місто Домажліце -центр ходського краю. У свято ходські жінки й досі одягають чеський народний костюм: білу сорочку з широкими буфами на рукавах, червону гофровану спідницю, смугастий тканий фартух та яскравий корсаж, а на голову - чорну з червоними квітами хустку, зав'язану у вузол на потилиці.